Аркадій СТРУГАЦЬКИЙ,. Борис СТРУГАЦЬКИЙ. НАСЕЛЕНИЙ ОСТРІВ (16)
[1] [2] [3] [4]«Там, за гребенем виярка, підступний ворог! — повідомляв магнітофонний голос. — Тільки вперед. Тільки вперед. Важелі на себе…»
Максим ухопив Гая за комір і притягнув до себе.
— Ти мене любиш? — сказав він, втупившись у розширені очі. — Віриш мені?
— Так! — видихнув Гай.
— Тільки мене слухай. Більше нікого не слухай. Усе інше — брехня. Я твій друг, тільки я, більш ніхто. Запам’ятовуй. Я наказую: запам’ятовуй.
Очманілий Гай швидко-швидко кивав, нечутно повторюючи:
— Так, так. Так. Тільки ти. Більше ніхто…
— Маку! — загорлав хтось у самісіньке вухо.
Максим обернувся. Перед ним стояв той дивно знайомий цивільний у довгому плащі, але вже без капелюха. Масаракш… Квадратне облуплене обличчя, червоні набряклі очі… Це ж Фанк! На щоці кривава подряпина, губа розбита…
— Масаракш! — горлав Фанк, намагаючись перекричати шум. — Оглухли ви, чи що? Впізнаєте мене?
— Фанк! — сказав Максим. — Звідкіля ви тут? Фанк обтер з губи кров.
— Ходімо! — прокричав він. — Швидше!
— Куди?
— До дідька звідсіля! Ходімо!
Він ухопив Максима за комбінезон і потягнув. Максим відштовхнув його руку.
— Нас уб’ють! — крикнув він. — Легіонери!
Фанк захитав головою.
— Ходімо! У мене на вас перепустка! — І, завваживши, що Максим не рухається: — Я шукаю вас по всій країні! Ледве знайшов! Ходімо негайно!
— Я не сам! — крикнув Максим.
— Не розумію!
— Я не сам! — гаркнув Максим. — Нас троє! Сам я не піду!
— Дурниці! Не меліть казна-що! Що за ідіотське благородство? Жити набридло? — Фанк захлинувся криком, схопився за горло і зайшовся кашлем.
Максим роззирнувся. Блідий Гай з тремтячими губами дивився на нього, тримав його за рукав — ясна річ, усе чув.
У сусідній танк двоє легіонерів заганяли прикладами бліцтрегера. Той хвицався.
— Один пропуск! — прогорлав Фанк зірваним голосом. — Один! — він показав палець.
Максим захитав головою.
— Нас троє! — Він показав три пальці. — Я нікуди без них не піду!
З бічного люка вистромилося віником руде бородище Зефа. Фанк облизав губи. Він був розгублений.
— Хто ви такий? — крикнув Максим. — Навіщо я вам потрібен?
Фанк мигцем глянув на нього і зиркнув на Гая.